Юлия Татик
президент АО "Всеукраинская ассоциация адвокатов"

Почему переселенцы не получают субсидию на аренду жилья

Вторник, 10 июня 2025, 16:32

П’ять мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) офіційно зареєстровані в Україні, це число озвучила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Не секрет, що більшість людей, які змушені залишати рідні домівки, потребують нового житла – і з цим може допомогти держава. Для переселенців передбачена субсидія, якщо вони витрачають на оренду квартири чи будинку понад 20 % свого доходу. Такі норми прописані в оновленій урядовій програмі, яка діє із січня цього року, а деякі її умови навіть пом’якшили з квітня. На цю програму з бюджету виділено 5 млрд грн, за допомогою мали б звернутися сотні тисяч людей. Проте цього не сталося. Чому?

Що каже закон

ВПО мають право на безпеку й належні умови для постійного або тимчасового проживання – про це йдеться в статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Після повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022-го затверджувалися різні нормативні акти, в яких прописувалася компенсація витрат на житло. Спершу це була урядова Постанова від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам", з 1 серпня 2023 року ця процедура регулювалася Постановою КМУ від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб".

Розмір фінансової допомоги в цих двох документах був однаковим – 3000 грн щомісяця для осіб з інвалідністю та дітей, 2000 грн – усім іншим. У постанові № 709, на відміну від попереднього документа, прописали майнові критерії для отримувачів і встановили часовий ліміт – кошти виплачували не більше шести місяців. У деяких випадках – рік. Переселенців позбавляли виплат, якщо вони поверталися додому або перебували за кордоном понад місяць.

Наразі діє вже інше розпорядження – Постанова від 25 жовтня 2024 року № 1225 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо надання субсидії на оплату вартості або частини вартості найму (оренди) житлового приміщення (частини житлового приміщення) та компенсації частини податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку та військового збору". Документ набув чинності наприкінці січня 2025 року й посилив вимоги до тих, хто претендує на компенсацію. Нині участь можна взяти лише в одній житловій програмі. Це, щоправда, не стосується субсидій на сплату житлово-комунальних послуг.

Згодом уряд пішов на поступки. Кошти можуть отримати вже й ті люди, які мають статус ВПО ще з 2014 року. Якщо в постанові № 709 йшлося про те, що проєкт діє тільки в Сумській, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській, Луганській та Донецькій областях (окрім окупованих території та тих, де тривають бойові дії), то наразі він чинний на всій території України.

Хто може отримати допомогу? Переселенці, які витрачають на оренду житла понад 20 % свого доходу й мають менше 13,65 м² на кожну людину. Якщо квартира або будинок були знищені через російську агресію, то їхній власник теж може претендувати на компенсацію. Але інформація про це має бути внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією.

Вперше уряд вирішив заохотити й орендодавців – їм пропонують компенсацію податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку, військового збору. Проте й тут є кілька винятків – власники нерухомості не можуть брати участь у програмі "Прихисток", у них не має бути заборгованості з виплати аліментів або депозитів на суму понад 100 тисяч грн. Купівля протягом трьох місяців значної кількості валюти чи товарів на 100 тисяч грн, чи новенького автомобіля (менше п’яти років з дати виробництва) – це теж привід для відмови в наданні пільг. Орендар й орендодавець не мають бути родичами.

Розмір субсидії залежить від населеного пункту, сукупного сімейного доходу та кількості членів родини. Щоб оформити допомогу, орендар і власник квартири мають подати до Пенсійного фонду України заяву та підписаний договір найму.

Але й ці вимоги було пом’якшено. 11 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 1225, запровадивши:

автоматичне продовження субсидії кожні шість місяців за умови, що родина й надалі має підстави для отримання допомоги;
зміни у формулі розрахунку обов’язкового платежу та розміру субсидії для орендаря, фіксування обов’язкового платежу на рівні 20 %;
оновлення середньої споживчої ціни оренди квартир (середня вартість найму (оренди) однокімнатної квартири загальною площею 35,22 м² становить 208 грн за м² замість 193,6 грн за м²);
можливість оренди частини квартири чи будинку, а також залучення до експерименту орендодавців-юридичних осіб (їм податки не відшкодовуватимуть);
можливість використання власного договору найму;
відмову орендодавця від отримання компенсації податків, за його бажанням.

Охочих мало

Програма компенсації оренди житла не надто популярна. На початку лютого представниця Пенсійного фонду Альона Краснова говорила про перші 50 заявок щодо субсидії на оренду для ВПО. А вже у травні Еспресо.Захід у своєму матеріалі повідомив, що Пенсійний фонд у Львівській області затвердив лише кільканадцять субсидій на оренду. Хоча в регіоні офіційно перебуває понад 200 тис. переселенців. Тобто лише 0,01 % із загальної кількості ВПО змогли скористатися розробленою для них пільгою. Але ця проблема стосується не лише Львівської області.

На мою думку, одразу кілька причин зробили програму непопулярною. Показник середньої вартості оренди квадратного метра житла залежить від коригувальних коефіцієнтів, вони прописані в додатку 3 до Постанови № 1225. Найвищі коефіцієнти встановлено для Закарпатської та Львівської областей, проте в цьому самому додатку примітками вони знижені з 2,40 та 2,24 для Ужгорода і Львова відповідно до 1,5 (майже до рівня Хмельницького – 1,4). Але справжня проблема не в цьому.

Орендарям і державі важко переконати власників житла "вийти з тіні". Більшість з них досі не платять податки, тому пільгові пропозиції для них неактуальні. Необхідність подавати звітність і страх помилитися в документах відлякують навіть ту частину орендодавців, які ніби й не проти працювати легально. Ще одна проблема – фінансування та строковість проєкту. Україна щороку стикається з нестабільністю наповнення бюджету, тому будь-якої миті гроші на цю програму можуть не виділити. Проблемою може стати повернення перевірок місця проживання ВПО, про які регулярно згадують. Тим паче, в Києві, Ужгороді чи Львові легко здати житло – за даними ріелторів, можна за тиждень-два знайти охочих платити 12–16 тис. грн щомісяця за однокімнатну квартиру. Людині, яка все своє життя здає в оренду житло без участі податкової, важко пояснити, що тепер з державною програмою їй стане краще.

Багато країн вирішують такі самі проблеми, з якими стикнулась Україна, за допомогою соціального житла. Схема діє так: за державні кошти викуповують або будують об’єкти, а квартири надають вразливим верствам населення за зниженою платою. За стан житла відповідає місцева влада, а фінансування відбувається як з державних бюджетів, так і з інших додаткових джерел.

Існує глобальний механізм надання постійного житла бездомним – "Спочатку житло", або "Житло передусім" (англ. – Housing First), який дозволив скоротити кількість людей без домівки в Гельсінкі (Фінляндія), Відні (Австрія), Колумбусі й Солт-Лейк-Сіті (США). Наприклад, у Чехії пілотний проєкт "Спочатку житло" стартував 2016 року: 50 сімей заселили до муніципальних квартир у Брно, де їх підтримувала громадська організація "IQ Roma Servis". Понад 80 % родин згодом змогли переїхати в орендовані квартири, за які вони сплачували самостійно. Проєкт навіть отримав міжнародну премію "Sozial Marie" як найкращий серед соціальних інновацій.

Звісно, Україні доводиться долати виклики більшого масштабу – і думати про житло для сотень тисяч людей, які потребують захисту. Влада має проаналізувати успішний досвід інших країн, які вирішували схожі проблеми, та інтегрувати його з урахуванням особливості ситуації в нашій країні. Якщо підійти до організації цього процесу правильно, можна вирішити проблему та знайти кошти. Днями, наприклад, Україна й Банк розвитку Ради Європи підписали угоду на 50 млн євро. Ці кошти спрямують на пільгову іпотеку для ВПО під 3 % річних.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.